recently i have also finished knitting all but one projects for my other friend, who’s in the army now.
Tag: шапки (Page 1 of 2)
my friend L. For him I’ve knit six projects this year. Two of them I showed before – Add-a-booties and Spiral socks. Here is the rest.
1. Socks of kindness (a free pattern on ravelry) – I just loved loved loved knitting them. These are lace socks, simple but very nice-looking pattern. I’ve decided not to knit the lace pattern on the foot, and that’s basically the only thing I changed, beside the sock math. I had a different yarn and different gauge.
a project that I have completed in July is two sort of sets for two very young girls who volunteered to become soldiers this past winter. They were referred by the recruiting command to serve under one of my friends. One of them is 18, another is 19. I have a deep respect for their decision, but as the same time my heart bleeds when I think about these children who face taking such decisions and so early in their lives. So, I did the only thing I could think of. I’ve knit them socks, hats and fingerless mittens.
у Колорадо нарешті весна: учора замість снігу сипав дощ із градом. Квітне бузок, і продовжують квітнути ендеміки. Першими розквітли золотиста порічка (забула сфоткати) та американська слива – ще у квітні:
минулого року Маша прислала мені пакет пряжі – 7 (чи 8???) мітків бежевої Brunswick pomfret mark II, і ще трохи різної, зеленої та червоної, – із проханням наплести військовим шкарпеток. Торік я не встигла – і пряжа лежала – муляла мені руки та совість. Узимку сіла, роздивилася, що воно. Пряжа Brunswick, схоже, “вінтажна” – знята із виробництва та ніде її немає. Чиста шерсть, досить тоненька (57 г х 170 м). Я покрутилася і спитала, чи буде ок, якщо наплету із неї шапок, а не шкарпетки (і, до речі, це було хороше рішення: у мітках є розриви, чим спричинені – не знаю).
довго вибирала модель, бо щось геть просте уже й не хочеться, але й складне теж, бо шапки будуть одноразові: шерсть не оброблена (супервош), тобто дай бже щоб сезон протрималася (це якщо не прати…). Перша модель – Elwah Hat (attic yarns).
плести хочеться більше, аніж писати. Писати складно. Із цим дописником відбувається щось подібне до робочого фейсбуку: іноді хочеться сказати, іноді є, що сказати, але слова, покладені у рядочок, костеніють та стають пусткою. Складно говорити: щось зшиває рот ізсередини, спиняючи промовляння.
за вікном намагається пробитися крізь зиму весна. Оцвіли крокуси і розквітли тюльпани:
сьогодні мене зненацька нагребло синдромом городників: раптово усвідомила, що сиджу на сайті магазину та вибираю насіння на цей рік – помідори, квіти… А на дворі тим часом снігу сантиметрів двадцять-двадцять п’ять, собаці майже по пузо.
напишу спочатку про шапки. Про них наче легше. Загалом з літа сплела хлопцям 6 шапок. Колір (кольоропередача??) не відповідає дійсности на жодному фото, на жаль. Треба розбиратися, як робити світлини так, аби колір було справжній видно.
1. модель – Diamond Jubilee Hat (із книжки D. Serviss “Knitted beanies and slouchy hats”).
перший день нового року – і я не знаю, куди себе прикласти. Дітей з ночівлі дитинчатиної порозбирали, справ нагальних немає, у відпустку пакуватимемося завтра.
порахувала кількість закінчених за рік проєктів – 39. Із них третина – проєкт “хлопці”. До переліку незакінчених проєктів додалося 5 (три шапки, один – три кролики-іграшки хлопцям, ґудзики на Ладине пальто). Незакінчених проєктів з 2022 року за рік поменшало: щось усе-таки доробила, щось повикреслювала; за вишивку-шиття не бралася взагалі. Тра за цей рік ще щось доробити. Плани на цей рік: светр або два собі; хлопцям; подругам – щось сплести, щось пошити; наплести капців для гостей; закінчити шити повстяну прикрасу “Snow” від Bucilla і, може, навіть взятися за ту, що на ці свята подарувала родина. Щось та й зроблю із того.
великий проєкт із плетіння хлопцям зусиллям волі зупинила: не розрахувала сили – напланувала стільки, що дай бже за два роки скінчити, а ще ж собі чогось хочеться… Одна закупівля пряжі для цього проєкту (тільки одна із кількох, ще й подруга посилку прислала):
знову тривала перерва – і знову важко писати. Літо було важке, до відпустки наче повзком повзла. А усю відпустку плела, плела, плела – шкарпетки, шапку, таке. Зараз, проте, викладу давніші шапки, ще навесні закінчені.
усі шапки у цій “колекцї” сплетені із італійської, по-моєму, пряжі: borgo’ de Pazzi – Kuki (50 г х 110 м). Особливістю цієї пряжі є волокна, додані до основного компоненту, шерсті (65%): китайська кропива “рамі” – 20% та конопля – 15%. Пряжа здається повітряно ніжною та легкою (але під час плетіння з неї доводиться вибирати відверто деревні волокна). Спиці – 6.5 мм, панчішне плетіння – 1.8 вічка на 1 см. Коли плела з неї вперше, вона мені не сподобалася саме завдяки оцій своїй “легкости”. А тепер отримала задоволення. Думаю, з неї міг би бути приємний светр, який-небудь простий реглан. Трошки виплету своїх поточних запасів – і куплю ще трохи цієї.
мої “базові” шапки, на флісовій білій підкладці. Одну з них, по-моєму, з помпонами, залишила собі. Ляльці теж перепала така шапочка, із залишків.
Коментарі