my friend L. For him I’ve knit six projects this year. Two of them I showed before – Add-a-booties and Spiral socks. Here is the rest.
1. Socks of kindness (a free pattern on ravelry) – I just loved loved loved knitting them. These are lace socks, simple but very nice-looking pattern. I’ve decided not to knit the lace pattern on the foot, and that’s basically the only thing I changed, beside the sock math. I had a different yarn and different gauge.
учора закінчила проєкт, що ним мучилася із листопада минулого року:
минулого року Маша прислала мені пакет пряжі – 7 (чи 8???) мітків бежевої Brunswick pomfret mark II, і ще трохи різної, зеленої та червоної, – із проханням наплести військовим шкарпеток. Торік я не встигла – і пряжа лежала – муляла мені руки та совість. Узимку сіла, роздивилася, що воно. Пряжа Brunswick, схоже, “вінтажна” – знята із виробництва та ніде її немає. Чиста шерсть, досить тоненька (57 г х 170 м). Я покрутилася і спитала, чи буде ок, якщо наплету із неї шапок, а не шкарпетки (і, до речі, це було хороше рішення: у мітках є розриви, чим спричинені – не знаю).
довго вибирала модель, бо щось геть просте уже й не хочеться, але й складне теж, бо шапки будуть одноразові: шерсть не оброблена (супервош), тобто дай бже щоб сезон протрималася (це якщо не прати…). Перша модель – Elwah Hat (attic yarns).
плести хочеться більше, аніж писати. Писати складно. Із цим дописником відбувається щось подібне до робочого фейсбуку: іноді хочеться сказати, іноді є, що сказати, але слова, покладені у рядочок, костеніють та стають пусткою. Складно говорити: щось зшиває рот ізсередини, спиняючи промовляння.
за вікном намагається пробитися крізь зиму весна. Оцвіли крокуси і розквітли тюльпани:
(колекція інструкцій та підказок)
минулий тиждень минув у нервах, чи буде знову град, чи не буде, у підготовці до святкування Дня Конституції (у нас уперше від часу переїзду мусила бути така кількість українців) – і наодинці. Чоловік повіз дитину у Сан-Дієго (Каліфорнія) – на океан та у тамтешній зоопарк. Перший день весь час смикалася, що уже час те або те робити по хаті, а потім троха звикла. А на цьому запускаю новий робочий розклад, із повним вихідним у середу, а не вівторок. Субота поки що лишається робочою. Садочок мій більш-менш живий, щось навіть квітнути починає. Кілька помідорів (по-моєму, українські сорти – забула, що куди навстромляла) і баклажанів усе-таки помирає. Але я намагаюся не засмучуватися – і сьогодні докидаю у ту грядку квіткового насіння. Поза цим, на тому тижні я нарешті добила зелений бактус і тепер викладаю усю “колекцію”.
першим покажу власне бактус. Змучив він мене страшенно просто, бо я його переплітала чотири рази: один раз обрізала неправильно – і не змогла переплести; другий раз взяла не ті спиці – і виходило біс зна що; утретє сплела три чверті – і з’ясувала, що у мене дві різних пряжі, причому обгортку однієї я навіть встигла викинути! На фото видно різницю у кольорі (товщина теж була різною).
© 2025 Скарби босоркані
Theme by Anders Noren — Up ↑
Коментарі