Tag: ляльки

шапки, шапки, шапки (“конопля”)

знову тривала перерва – і знову важко писати. Літо було важке, до відпустки наче повзком повзла. А усю відпустку плела, плела, плела – шкарпетки, шапку, таке. Зараз, проте, викладу давніші шапки, ще навесні закінчені.

усі шапки у цій “колекцї” сплетені із італійської, по-моєму, пряжі: borgo’ de Pazzi – Kuki (50 г х 110 м). Особливістю цієї пряжі є волокна, додані до основного компоненту, шерсті (65%): китайська кропива “рамі” – 20% та конопля – 15%. Пряжа здається повітряно ніжною та легкою (але під час плетіння з неї доводиться вибирати відверто деревні волокна). Спиці – 6.5 мм, панчішне плетіння – 1.8 вічка на 1 см. Коли плела з неї вперше, вона мені не сподобалася саме завдяки оцій своїй “легкости”. А тепер отримала задоволення. Думаю, з неї міг би бути приємний светр, який-небудь простий реглан. Трошки виплету своїх поточних запасів – і куплю ще трохи цієї.

мої “базові” шапки, на флісовій білій підкладці. Одну з них, по-моєму, з помпонами, залишила собі. Ляльці теж перепала така шапочка, із залишків.

Continue reading

буденне

кожного разу після тривалої перерви відчуття, що треба наново звикати до цього простору, наново вчитися писати своїм голосом і вчитися зберігати відкритість…

зима була дуже важкою. У грудні ще так-сяк трималася, але у січні провалилася з головою у професійне вигорання. Улітку читала про це у розумних книжках, розповідала про це психологам ПсихБату. Але переживати цей стан на власній шкурі – це такий собі досвід, особливо на тлі усього іншого, і пов’язаного із війною, і ні. Але я усе-таки здала переклад книжки (“Відсутній батько” С’юзан Шварц), обережно працюю, потихеньку вчуся, намагаючися врегулювати сон, займаюся якимись домашніми справами. Уже пишу подумки підсумкову роботу для Литви (і остаточно погодилася із власним рішенням не писати підсумкову роботу з курсу про неневротиків) – і готуюся сіяти помідори, баклажани і перець (хочу цього року поставити експеримент – і посіяти кілька рослин за американською методою озимих). Таке життя.

але всередині почуваюся десь так:

Continue reading

сукні для AG

лялькам моїм цього року не дуже пощастило: у січні встигла сплести 1 літню сукню на 18-дюймову ляльку. У нашому домогосподарстві їх кілька, Ладі дуже подобалися. Спочатку, десь по приїзді сюди, купили бюджетну ляльку “Our Generation”. А згодом Лада назбирала грошей і купила собі American Girl – під індивідуальне замовлення (те, що тут називають індивідуальним: можна вибрати колір волосся та очей, поставити ластовинки – і це, вважай, усе). Улітку вона її усе-таки відклала – і я забрала її собі, бо щось шкода стало (Лада намагалася зробити її схожою на себе) замість OG.

Особисто я особливої різниці у якости цих двох брендів не бачу. Обидві зроблені на манер старовинних ляльок із порцеляновими головами, руками та ногами і тканинним тулубом. Лишень замість порцеляни маємо пластик. У АG краще волосся, та то й все, напевно. Але АG – чомусь просто культова лялька, із величезними магазинами, цілою індустрією інд.пошиву одягу на них тощо. Я б ще зрозуміла, якби вони шарнірними були. Але ж ні. Ну то таке. Continue reading

трошки подарунків

пару тижнів нічого не писала: чомусь сам собою помінявся дизайн (??) редактора постів, і я ніяк не могла розібратися, як знову зробити все для себе зрозумілим. Довелося гукати на допомогу чоловіка 🙂 Тим часом усі свята зимові минулі. Та все одно поділюся тим, що зроблено було для свят.

по-перше, совина шапка. У нашій родині у всіх є такі: у дитини фіолетова, у мене бордова, у чоловіка чорна. Якось мене у моїй шапці побачила Ладина подружка, і щось вона так бідну дитину зачарувала, що довелося плести таку ж. Пряжа – чистопородний америнський акрил, дуже приємний на доторк (зараз плету з іншого акрилу ж плед – аж рипить під пальцями). Підкладка флісова. Помпони дуже вдалися цього разу, може, якраз завдяки акрилу, бо зазвичай вони у мене не такі рівні, доводиться стригти, як вівцю.

Continue reading

сарафанчик для Террі

останні кілька тижнів були складними, не хотілося нічого писати, та й робити щось не дуже-то хотілося. Потихеньку копирсала тільки светр, поволі-поволі, тричі розпускала, то була помилилася, то з’ясувалося, що погано обрахувала щільність. Та й техніка нова – реглан згори вниз, ще жодного разу не плела. Ото й поволі виходить.

але сьогодні такий гарний день був, теплий, сонечко, настрій рівний, то майже весь день присвятила рукоділлю. Зранку посиділа над светром. А потім конфіскувала у чоловіка трансформатор (мій і досі не приїхав, уже й не знаю, якими волами він їде) – і сіла за джинсовий сарафан для доччиної ляльки Террі (Our Generation). Викройку зробила на тому тижні, а у неділю розкроїла, але на більше сил не стало. Мені дуже сподобалося, що вийшло:

Continue reading

плела була шорти…

на прохання дочки сплела їй шортики носити під спідницями та сукенками, як холодно. Скористалася схемою “Mommy´s summer shorts” (авторка – Marianne J. Bjerkman; знайшла на ravelry); утім, у половині опису не розібралася, тому вигадувала щось сама. Результатом дуже задоволена. Раніше не було можливості сидіти та спокійно розбиратися у чомусь новому: або сил не вистачало, або часу. Тому тепер отримую багато задоволення від опанування нових навичок і того, як вони втілюються у речах, уможливлюючи їх.

Continue reading