пару тижнів нічого не писала: чомусь сам собою помінявся дизайн (??) редактора постів, і я ніяк не могла розібратися, як знову зробити все для себе зрозумілим. Довелося гукати на допомогу чоловіка 🙂 Тим часом усі свята зимові минулі. Та все одно поділюся тим, що зроблено було для свят.

по-перше, совина шапка. У нашій родині у всіх є такі: у дитини фіолетова, у мене бордова, у чоловіка чорна. Якось мене у моїй шапці побачила Ладина подружка, і щось вона так бідну дитину зачарувала, що довелося плести таку ж. Пряжа – чистопородний америнський акрил, дуже приємний на доторк (зараз плету з іншого акрилу ж плед – аж рипить під пальцями). Підкладка флісова. Помпони дуже вдалися цього разу, може, якраз завдяки акрилу, бо зазвичай вони у мене не такі рівні, доводиться стригти, як вівцю.

Continue reading

в останній день доччиних зимових канікул, як уже перемили весь посуд, познаходили усі шапки та іграшки, забуті гістьми, трохи відіспалися, сіли із нею та накрутили для неї 15 пар кульчиків. Дитина зацікавилася кульчиками ще восени, і ми навіть купили їй набір з усім необхідним (і базові інструменти, і витратні матеріали типу гачків/швенз, і трохи намистин-бісеру-мушельок тощо), проте осінь була така важка, що ні у кого руки до набору не дійшли. Тільки тепер натхнення нас спіткало 🙂

обіцяла була светри показати. Здається, наче днями, а насправді, виявляється, місяць минув. То виправляюся.

перший светр, насилу закінчений у карантині, – Azel Pullover для дитини. Доплела його насправді ще до початку цих всіх подій, але ми із дитиною ніяк ґудзики до нього підібрати не могли. Спочатку замовили великі (десь 5 см у діаметрі) світлі дерев’яні, а вони чомусь не лягли. Потім дитина вибрала дерев’яні ж, але темно-червоні, у формі сердечка, але ми не змогли купити потрібну кількість. Вибрали ті, що я вже пришила, але на той момент розпочався карантин, і у Штатах рукодільні магазини паралізувало (маленькі позакривали, великі дійсно паралізувало через обсяг замовлень, до яких вони не дуже-то й готові, як виявилося, були). То купили необхідну кількість з третьої спроби, і пішло на це місяця півтора. Але зусилля, мені здається, були того варті.

Continue reading

останні кілька тижнів були складними, не хотілося нічого писати, та й робити щось не дуже-то хотілося. Потихеньку копирсала тільки светр, поволі-поволі, тричі розпускала, то була помилилася, то з’ясувалося, що погано обрахувала щільність. Та й техніка нова – реглан згори вниз, ще жодного разу не плела. Ото й поволі виходить.

але сьогодні такий гарний день був, теплий, сонечко, настрій рівний, то майже весь день присвятила рукоділлю. Зранку посиділа над светром. А потім конфіскувала у чоловіка трансформатор (мій і досі не приїхав, уже й не знаю, якими волами він їде) – і сіла за джинсовий сарафан для доччиної ляльки Террі (Our Generation). Викройку зробила на тому тижні, а у неділю розкроїла, але на більше сил не стало. Мені дуже сподобалося, що вийшло:

Continue reading

минулого разу писала про свою нову ляльку – Естер. Відтоді у неї дещо збільшився гардероб: з’явився плетений костюм-трійка:

Continue reading

закінчила вишивати останній набір із цієї серії:

нарешті вони скінчилися!

зшиватиму пізніше, вже як трансформатор приїде. поки думатиму, як врятувати першу вишивку із цієї серії.

карантинна лихоманка, схоже, трохи і мене наздогнала: запас, звичайно, біди не чинить, але й лежати йому не варто.

Плести не хочеться, руки байдикувати не звикли. Пошарудівши у засіку, дістала набір Vervaco Bargello 1530/2001 – і за тиждень впорала:

У мене із цієї серії три набори, планувала прикрасити якусь кімнату ними. Перший вишила ще восени, але зіпсувала: край не підрубала – чи то забула, чи то залінувалася – і він під час прання сильно поповз, пошкодивши вишивку. Вишию останній набір – і думатиму, як цю біду виправляти.

вишивати ці набори мені не подобається. Кольорова схема є, але надрукована дрібно-дрібно, нахилятися носом у стіл доводиться, щоби щось порахувати, і на лискучому папері, на якому позначки фломастером не тримаються, а олівець не бере у принципі. А не нахилятися і не робити позначок не можливо, тому що схема віддрукована на канві із значним зміщенням, як я з’ясувала на першому наборі (який вишила на третину і змушена була розпороти). У наборах Vervaco для вишивки хрестиком друк по канві теж зі зміщенням, але там нормальні схеми. Зітхну із полегшенням, як закінчу цей проект, чесне слово…

на прохання дочки сплела їй шортики носити під спідницями та сукенками, як холодно. Скористалася схемою “Mommy´s summer shorts” (авторка – Marianne J. Bjerkman; знайшла на ravelry); утім, у половині опису не розібралася, тому вигадувала щось сама. Результатом дуже задоволена. Раніше не було можливості сидіти та спокійно розбиратися у чомусь новому: або сил не вистачало, або часу. Тому тепер отримую багато задоволення від опанування нових навичок і того, як вони втілюються у речах, уможливлюючи їх.

Continue reading

фурнітура від “Скіфської етніки” лежала у схованках давно. Нарешті з’явився час на експерименти з нею.

Continue reading