recently i have also finished knitting all but one projects for my other friend, who’s in the army now.
Category: плетіння (Page 1 of 4)
my friend L. For him I’ve knit six projects this year. Two of them I showed before – Add-a-booties and Spiral socks. Here is the rest.
1. Socks of kindness (a free pattern on ravelry) – I just loved loved loved knitting them. These are lace socks, simple but very nice-looking pattern. I’ve decided not to knit the lace pattern on the foot, and that’s basically the only thing I changed, beside the sock math. I had a different yarn and different gauge.
a project that I have completed in July is two sort of sets for two very young girls who volunteered to become soldiers this past winter. They were referred by the recruiting command to serve under one of my friends. One of them is 18, another is 19. I have a deep respect for their decision, but as the same time my heart bleeds when I think about these children who face taking such decisions and so early in their lives. So, I did the only thing I could think of. I’ve knit them socks, hats and fingerless mittens.
у Колорадо нарешті весна: учора замість снігу сипав дощ із градом. Квітне бузок, і продовжують квітнути ендеміки. Першими розквітли золотиста порічка (забула сфоткати) та американська слива – ще у квітні:
учора закінчила проєкт, що ним мучилася із листопада минулого року:
минулого року Маша прислала мені пакет пряжі – 7 (чи 8???) мітків бежевої Brunswick pomfret mark II, і ще трохи різної, зеленої та червоної, – із проханням наплести військовим шкарпеток. Торік я не встигла – і пряжа лежала – муляла мені руки та совість. Узимку сіла, роздивилася, що воно. Пряжа Brunswick, схоже, “вінтажна” – знята із виробництва та ніде її немає. Чиста шерсть, досить тоненька (57 г х 170 м). Я покрутилася і спитала, чи буде ок, якщо наплету із неї шапок, а не шкарпетки (і, до речі, це було хороше рішення: у мітках є розриви, чим спричинені – не знаю).
довго вибирала модель, бо щось геть просте уже й не хочеться, але й складне теж, бо шапки будуть одноразові: шерсть не оброблена (супервош), тобто дай бже щоб сезон протрималася (це якщо не прати…). Перша модель – Elwah Hat (attic yarns).
плести хочеться більше, аніж писати. Писати складно. Із цим дописником відбувається щось подібне до робочого фейсбуку: іноді хочеться сказати, іноді є, що сказати, але слова, покладені у рядочок, костеніють та стають пусткою. Складно говорити: щось зшиває рот ізсередини, спиняючи промовляння.
за вікном намагається пробитися крізь зиму весна. Оцвіли крокуси і розквітли тюльпани:
доки зібралася написати цей пост, уже закінчила наступний проєкт, а в Колорадо почалася (тимчасово) весна. Минулий тиждень потішив мене першою квіточкою – крокусом (позавчора розквітла друга):
сьогодні буде довжелезний пост – трошки про усе підряд, але в основному про плетіння, бо нарешті сплела светр, який дуже давно хотіла, але який вийшов геть не таким, як мав бути.
основні новини: я склала письмовий тест на водійське посвідення. Чоловій знайшов, як можу зробити це вдома; два місяці сиділа над тестами та вчила правила – і склала у неділю з однією помилкою. Це перша новина – і дуже важлива. Тепер сідати за кермо, тепер уже по-серйозному. Думала, почати на цьому тижні, але чоловік приходив пізно і заморений, то почнемо або у суботу, або у неділю. Друге – чоловік (усе він!) купив і поставив мені Fallout 2 – гру, у яку гралася рік чи два у 2003-2005?? роках. Чомусь вона мені дуже запала у душу. І от тепер можу гратися у неї знову. Море задоволення. Але вона з’їдає час, який можна було б сидіти плести чи щось інше робити – і це проблема! По-третє, минулого понеділка нарешті умовила себе посіяти, хоч якось уже, ендеміки – якраз напередодні снігопаду. У сьогоднішній пост не пхатиму, бо буде не довжелезним, а просто нескінченним, наступного тижня напишу окремий пост. І останнє: на початку лютого абсолютно випадково відкрила для себе світ англомовних ютюб-каналів павучих – і провалилася у нього. Настільки, що тепер хочу сама робити щось подібне, але українською мовою. Подивилася україномовний ютюб – таке є, але не так багато, як англійською, що й зрозуміло. Тому ще один влоґ український простір витримає, то думаю про це. Під впливом відео про підсумки зробленого за 2023 р. та плани на 2024 р. сіла і написала власний план. Не так, як завжди суцільним полотном, у якому не стільки плани, скільки побажання, а із розбивкою по місяцях і з урахуванням необхідного. План на лютий я одразу ж провалила: так і не встигла пошити зайців-кроликів хлопцям – усе ще дуже не хотілося, чомусь було дуже складно тощо; не сіла за вишивку жодного разу і не пришила ґудзики на пальто дитині – із 4 пунктів виконала лише тільки один, про який далі і йтиметься.
від початку проєкт “блакитний реґлан” мав би бути светром під назвою “Simple Summer Tweed Top Down V-Neck“. Але усе пішло не так через, по-перше, моє бажання використати пряжу, куплену ще вдома, яка мені дуже-дуже подобалася, а по-друге (хоч насправді саме цей пункт мав би бути першим) – через мою нелюбов до повічкових описів. Проте, завдяки проблемам із цим светром (і під впливом павучих із ютюбу) я зрозуміла, що часто-густо, особливо якщо йдеться про складніші за шапку речі, має сенс дотримуватися описів, якщо я хочу мати саме таку, як на світлині, річ. А також дізнатися про якісь нові техніки/технології, до яких самостійно докопатися значно складніше. Хоча із цього проєкту я вийшла із дуже цікавим досвідом, якого б не отримала, якби йшла крок за кроком за описом.
на час відважної борні із регланом, що триває уже майже місяць, відклала усі інші проєкти, тому у цьому дописі дозбираю зроблене 2023 року, але досі не показане.
найперше – це сукенка для моєї останньої шарнірної ляльки – UCanaan, 1/6 (12 дюймів, тобто приблизно 30 см). Намагалася згадати як плести безшовні сукні згору вниз із круглою ґесткою. За взірець взяла сукенку для Maisie the Frog із книжки L. Crowther “Knitted Animal Friends”.
Коментарі