на час відважної борні із регланом, що триває уже майже місяць, відклала усі інші проєкти, тому у цьому дописі дозбираю зроблене 2023 року, але досі не показане.
найперше – це сукенка для моєї останньої шарнірної ляльки – UCanaan, 1/6 (12 дюймів, тобто приблизно 30 см). Намагалася згадати як плести безшовні сукні згору вниз із круглою ґесткою. За взірець взяла сукенку для Maisie the Frog із книжки L. Crowther “Knitted Animal Friends”.
від часу останнього мого допису погода у Колорадо продовжує давати джазу: весь час дощить, чвари, грім, град (два чи три рази уже сипав). Замість традиційних колорадських мемасиків про травневу погоду, коли зранку +25, а вдень сніг, колорадці розважаються такими:
у певному сенсі така погода прекрасна, бо це вода у посохлі річки та озера та напівусохлі водосховища. Але це вкрай нетипова погода, і мене вона нервує тим, що усі мої троянди просто плавають у ставках води, бо місцевий глинозем пропустити усі ці потоки крізь себе не може. А таке обіцяють ще мінімум на тиждень-два. Біс із тим, що не виростут помідори. А от якщо загниють троянди, це буде сумно. Continue reading
лялькам моїм цього року не дуже пощастило: у січні встигла сплести 1 літню сукню на 18-дюймову ляльку. У нашому домогосподарстві їх кілька, Ладі дуже подобалися. Спочатку, десь по приїзді сюди, купили бюджетну ляльку “Our Generation”. А згодом Лада назбирала грошей і купила собі American Girl – під індивідуальне замовлення (те, що тут називають індивідуальним: можна вибрати колір волосся та очей, поставити ластовинки – і це, вважай, усе). Улітку вона її усе-таки відклала – і я забрала її собі, бо щось шкода стало (Лада намагалася зробити її схожою на себе) замість OG.
Особисто я особливої різниці у якости цих двох брендів не бачу. Обидві зроблені на манер старовинних ляльок із порцеляновими головами, руками та ногами і тканинним тулубом. Лишень замість порцеляни маємо пластик. У АG краще волосся, та то й все, напевно. Але АG – чомусь просто культова лялька, із величезними магазинами, цілою індустрією інд.пошиву одягу на них тощо. Я б ще зрозуміла, якби вони шарнірними були. Але ж ні. Ну то таке. Continue reading
пару тижнів нічого не писала: чомусь сам собою помінявся дизайн (??) редактора постів, і я ніяк не могла розібратися, як знову зробити все для себе зрозумілим. Довелося гукати на допомогу чоловіка 🙂 Тим часом усі свята зимові минулі. Та все одно поділюся тим, що зроблено було для свят.
по-перше, совина шапка. У нашій родині у всіх є такі: у дитини фіолетова, у мене бордова, у чоловіка чорна. Якось мене у моїй шапці побачила Ладина подружка, і щось вона так бідну дитину зачарувала, що довелося плести таку ж. Пряжа – чистопородний америнський акрил, дуже приємний на доторк (зараз плету з іншого акрилу ж плед – аж рипить під пальцями). Підкладка флісова. Помпони дуже вдалися цього разу, може, якраз завдяки акрилу, бо зазвичай вони у мене не такі рівні, доводиться стригти, як вівцю.
останні кілька тижнів були складними, не хотілося нічого писати, та й робити щось не дуже-то хотілося. Потихеньку копирсала тільки светр, поволі-поволі, тричі розпускала, то була помилилася, то з’ясувалося, що погано обрахувала щільність. Та й техніка нова – реглан згори вниз, ще жодного разу не плела. Ото й поволі виходить.
але сьогодні такий гарний день був, теплий, сонечко, настрій рівний, то майже весь день присвятила рукоділлю. Зранку посиділа над светром. А потім конфіскувала у чоловіка трансформатор (мій і досі не приїхав, уже й не знаю, якими волами він їде) – і сіла за джинсовий сарафан для доччиної ляльки Террі (Our Generation). Викройку зробила на тому тижні, а у неділю розкроїла, але на більше сил не стало. Мені дуже сподобалося, що вийшло:
минулого разу писала про свою нову ляльку – Естер. Відтоді у неї дещо збільшився гардероб: з’явився плетений костюм-трійка:
Continue reading
на прохання дочки сплела їй шортики носити під спідницями та сукенками, як холодно. Скористалася схемою “Mommy´s summer shorts” (авторка – Marianne J. Bjerkman; знайшла на ravelry); утім, у половині опису не розібралася, тому вигадувала щось сама. Результатом дуже задоволена. Раніше не було можливості сидіти та спокійно розбиратися у чомусь новому: або сил не вистачало, або часу. Тому тепер отримую багато задоволення від опанування нових навичок і того, як вони втілюються у речах, уможливлюючи їх.
© 2025 Скарби босоркані
Theme by Anders Noren — Up ↑
Коментарі