на час відважної борні із регланом, що триває уже майже місяць, відклала усі інші проєкти, тому у цьому дописі дозбираю зроблене 2023 року, але досі не показане.
найперше – це сукенка для моєї останньої шарнірної ляльки – UCanaan, 1/6 (12 дюймів, тобто приблизно 30 см). Намагалася згадати як плести безшовні сукні згору вниз із круглою ґесткою. За взірець взяла сукенку для Maisie the Frog із книжки L. Crowther “Knitted Animal Friends”.
останні кілька місяців у мене зайняті шапками та шкарпетками для наших на передку. Пальці так звикли до тоненької пряжі та тоненьких шпиць, що шпиці у 4-5 мм здаються дровеняками. Менше з тим. Зараз викладу залишки зробленого просто так і уже показуватиму шкарпетки.
по-перше, вишила останній набір будиночків “Леді”. Він мав би бути теремком, але я прибрала півника та трохи поміняла кольори візерунку, і тепер це просто хатинка. Подібних і в Україні повно.
сьогодні зовсім не хочеться писати: настрій якийсь пригнічений, і очі сьогодні сохнуть від сидіння за компом.
тому покажу тільки два повстяних сердечка:
у вівторок нарешті випрасувала вишивку, закінчену ще у лютому, – “Бунгало Океанії” Леді (серія “Мальовнича Україна” – не питайте, № 01280). На жаль, це був передостанній набір цієї фірми, залишився тільки “Російський теремок”, взятися за який важко через саму тільки назву.
усе ще сиджу над новорічними подарунками. Учора закінчила вишитий подарунок, технічно найскладніший з усіх, що поки що приготувала. За часів жж прихильниці вишивки хрестиком називали такі штучки “зіґуґу”. Що це слово значить і чи воно взагалі справжнє, не маю ані найменшого уявлення. Але тоді мені дуже подобалося і вишивати їх, і збирати. Причому збирати навіть більше, аніж вишивати, бо там вже можливо робити щось геть своє, не схоже на те, що роблять інші (бо ж вишивка за схемами – то вишивка за схемами, не розженешся із творчістю).
“Виноград Бесарабії” від “Леді” – єдина вишивка від початку року. Вишивці потребно більше уваги та зосередженості, аніж повстяним поробкам і плетінню спицями (якщо без візерунків і по колу). Тому із нею зараз найважче. Але під час літньої відпустки з’явилося відчуття “от зараз можу”.
хатки від “Леді” мені дуже подобаються. Вони якісь затишні і приємні в роботі, ідуть легко і швидко (хоч я дуже повільно вишиваю). Я їх навіть на синхронах вишивала. У “Винограді” на відміну від тих, що вишивала раніше, є французький вузлик – квіти у віконцях.
у запасах лишилося ще дві хатки. Шкода, що нового у магазинах нічого немає. Принаймні, я не бачу, і дуже давно: ще як вдома були шукала. Ну таке. Стільки ще усього лежить – і не вишити уже усе, напевно…
закінчила вишивати останній набір із цієї серії:
нарешті вони скінчилися!
зшиватиму пізніше, вже як трансформатор приїде. поки думатиму, як врятувати першу вишивку із цієї серії.
карантинна лихоманка, схоже, трохи і мене наздогнала: запас, звичайно, біди не чинить, але й лежати йому не варто.
Плести не хочеться, руки байдикувати не звикли. Пошарудівши у засіку, дістала набір Vervaco Bargello 1530/2001 – і за тиждень впорала:
У мене із цієї серії три набори, планувала прикрасити якусь кімнату ними. Перший вишила ще восени, але зіпсувала: край не підрубала – чи то забула, чи то залінувалася – і він під час прання сильно поповз, пошкодивши вишивку. Вишию останній набір – і думатиму, як цю біду виправляти.
вишивати ці набори мені не подобається. Кольорова схема є, але надрукована дрібно-дрібно, нахилятися носом у стіл доводиться, щоби щось порахувати, і на лискучому папері, на якому позначки фломастером не тримаються, а олівець не бере у принципі. А не нахилятися і не робити позначок не можливо, тому що схема віддрукована на канві із значним зміщенням, як я з’ясувала на першому наборі (який вишила на третину і змушена була розпороти). У наборах Vervaco для вишивки хрестиком друк по канві теж зі зміщенням, але там нормальні схеми. Зітхну із полегшенням, як закінчу цей проект, чесне слово…
© 2025 Скарби босоркані
Theme by Anders Noren — Up ↑
Коментарі