Author: tamlin (Page 5 of 7)

лялькам моїм цього року не дуже пощастило: у січні встигла сплести 1 літню сукню на 18-дюймову ляльку. У нашому домогосподарстві їх кілька, Ладі дуже подобалися. Спочатку, десь по приїзді сюди, купили бюджетну ляльку “Our Generation”. А згодом Лада назбирала грошей і купила собі American Girl – під індивідуальне замовлення (те, що тут називають індивідуальним: можна вибрати колір волосся та очей, поставити ластовинки – і це, вважай, усе). Улітку вона її усе-таки відклала – і я забрала її собі, бо щось шкода стало (Лада намагалася зробити її схожою на себе) замість OG.

Особисто я особливої різниці у якости цих двох брендів не бачу. Обидві зроблені на манер старовинних ляльок із порцеляновими головами, руками та ногами і тканинним тулубом. Лишень замість порцеляни маємо пластик. У АG краще волосся, та то й все, напевно. Але АG – чомусь просто культова лялька, із величезними магазинами, цілою індустрією інд.пошиву одягу на них тощо. Я б ще зрозуміла, якби вони шарнірними були. Але ж ні. Ну то таке. Continue reading

“Виноград Бесарабії” від “Леді” – єдина вишивка від початку року. Вишивці потребно більше уваги та зосередженості, аніж повстяним поробкам і плетінню спицями (якщо без візерунків і по колу). Тому із нею зараз найважче. Але під час літньої відпустки з’явилося відчуття “от зараз можу”.

хатки від “Леді” мені дуже подобаються. Вони якісь затишні і приємні в роботі, ідуть легко і швидко (хоч я дуже повільно вишиваю). Я їх навіть на синхронах вишивала. У “Винограді” на відміну від тих, що вишивала раніше, є французький вузлик – квіти у віконцях.

у запасах лишилося ще дві хатки. Шкода, що нового у магазинах нічого немає. Принаймні, я не бачу, і дуже давно: ще як вдома були шукала. Ну таке. Стільки ще усього лежить – і не вишити уже усе, напевно…

життя – така дивна штука. Живеш – і здається: ну важко ж, так важко. А потім вдома починається війна, і питання про те, чи було важко раніше, якось уже і не стоїть. Бо життя тепер є до і після. До і після Майдану. До і після першої активної фази війни. До і після 24 лютого.

мій лютий закінчився у кінці травня: десь тоді я зрозуміла, де моє місце в екосистемі війни. Але рукоділля повернулося тільки всередині літа, і те скоріше від перевтоми. Тоді я плела, і плела, і плела червоний плед, який розчала ще того року, бо над ним взагалі думати не треба: усе обраховано, пряжі вдостати, тільки спицями ворушити. А тепер є трошки ресурсу на щось інше.

захотілося щось простеньке та швидке дитині зробити. Вийшли такі піврукавички:

Continue reading

за цей тиждень стала значно краще почуватися, хоча рот, повний ниток, – це дивно, та й сміятися усе ще трохи боляче. Зате у мене пробився перший росточок їстівного гібіскусу (Hibiscus sabdariffa), і ще один пробивається. Ніяк не можу вирішити, чи вирощувати один чи два. Два краще, звичайно, але у мене кабінет малкуватий для цього: їх за пару років треба буде у дуже великі горщики пересаджувати. Ох, ці рішення…

ще одне рішення, яке виношувала останні кілька тижнів, – чи продовжувати вести цей блоґ, чи продовжувати щось писати у фб. І там розмова у порожнечу – із вподобайками підтримувати діялог складно,- і тут (а тут іще й вподобайок немає). Помітила, як викладаю посилання на ці свої пости, то майже ніхто й вподобайок не ставить, значить – і не ходять сюди читати. Але потім подумала, що цей блоґ для мене важливий як архів. На компі збираю фото, але вони там лишаються просто фото, без історії, без якихось деталей на кшталт книжки, у якій знайдений дизайн, або розміру спиць… Хай буде.

а із власне рукодільного покажу сьогодні дві невеличкі надібочки, зроблені на новорічні свята дитині, знов-таки на її прохання. Обидві за книжкою “Felt So Good. 70+ Felted and Plain Wool Designs for You and Your Home” (авторка – Tone Rørseth; принаймні я думаю, що автор_ки, а перевіряти ліньки). Мені дуже подобається, як вийшли обидві – дуже охайні та ловкі. Шкода, що дочка, попросивши їх, використала їх пару разів, та й кинула десь.

Continue reading

від початку року збираюся сісти щось написати. Але спочатку у нас завелося цуценя.

Continue reading

на початку осені знайшла у місцевій бібліотеці кілька книжок про вироби, дрібні та більші, із повсті – на Геловін та зимові свята (весняного нічого не сподобалося, хоча й те було). І таке воно усе яке затишне та миле, що почала робити трохи не одразу. Багато з того, що хотілося, цього року не встигла, бо подарунки дитині треба готувати – і на день народження плела, і зараз ще плету усяке. Але кілька штукенцій усе-таки зробила (хоча насправді вони теж усі подарунки дитині 🙂 ).
ці чотири із книжки “Felt-o-ween. 40 scary-cute projects to celebrate Halloween”, укладену Кеті Шелдон і Амандою Карестіо (Kathy Sheldon & Amanda Carestio). Заколки мали би бути у двічі більшими – на “хвіст”, але Лада моя хвостів не має, то заколки й вийшли дрібнішими.

Continue reading

улітку, під час відпустки, та восени, як уже здала на вичитку переклад, виділила собі час посидіти над прикрасами. Я у цей процес провалююся повністю, навіть за часом перестаю стежити, і це дуже відрізняється від того, як я вишиваю чи плету. Не знаю, поки чому, але уже знаю, що у день, коли я сіла за намистини, я не зроблю більше нічого.

перше наче дуже простеньке, але комбінувала я цю підвіску (полив’яна кераміка) із різними штуками дуже довго. Підвіска лежала у мене багато років, мені здається, ще й Лади не було, як я її купила. До речі, англійською кераміка/гончарні вироби звучить дуже цікаво: “stoneware” або “earthenware”. Чомусь мені дуже подобаються ці слова, дуже вони пасують гончарним виробам.

Continue reading

спробую потихеньку вертатися до цього блоґу. Рік був важкий, насичений. Але, хоч я й нічого тут не писала, зробила усього повно.

улітку, майже водночас із завершенням чорнового перекладу книжки, над яким працювала від початку року, доплела плед дочці. Вона дуже й дуже підтримує ЛҐБТК+ рух і дуже хотіла потрапити на місцевий прайд, але через ковід усі заходи проводилися в онлайн, а їй онлайн було не так уже й цікаво. Зате тепер у неї є плед:

ТТХ:

• полуторка;
• високоякісний місцевий акрил (Crafter’s Secret Big Idea) – кольори яскраві, але очі не виїдають, фарба не тече, досить м’який, на спицях не рипить, форму тримає, прання та сушарку пережив прекрасно;
• спиці 5 мм.