(колекція інструкцій та підказок)
Author: tamlin (Page 3 of 7)
сьогодні зовсім не хочеться писати: настрій якийсь пригнічений, і очі сьогодні сохнуть від сидіння за компом.
тому покажу тільки два повстяних сердечка:
минулий тиждень минув у нервах, чи буде знову град, чи не буде, у підготовці до святкування Дня Конституції (у нас уперше від часу переїзду мусила бути така кількість українців) – і наодинці. Чоловік повіз дитину у Сан-Дієго (Каліфорнія) – на океан та у тамтешній зоопарк. Перший день весь час смикалася, що уже час те або те робити по хаті, а потім троха звикла. А на цьому запускаю новий робочий розклад, із повним вихідним у середу, а не вівторок. Субота поки що лишається робочою. Садочок мій більш-менш живий, щось навіть квітнути починає. Кілька помідорів (по-моєму, українські сорти – забула, що куди навстромляла) і баклажанів усе-таки помирає. Але я намагаюся не засмучуватися – і сьогодні докидаю у ту грядку квіткового насіння. Поза цим, на тому тижні я нарешті добила зелений бактус і тепер викладаю усю “колекцію”.
першим покажу власне бактус. Змучив він мене страшенно просто, бо я його переплітала чотири рази: один раз обрізала неправильно – і не змогла переплести; другий раз взяла не ті спиці – і виходило біс зна що; утретє сплела три чверті – і з’ясувала, що у мене дві різних пряжі, причому обгортку однієї я навіть встигла викинути! На фото видно різницю у кольорі (товщина теж була різною).
минулий тиждень чомусь такий тяжкий був, що не пам’ятаю навіть, що там і було. Тільки те, що фарбували із Гермесом маленький (“котячий”) туалет на першому поверсі. Я вигадала декор для нього, Гермес підібрав фарбу. Але ми не дофарбували, декор не розвісили. У суботу дороблятимемо.
зате я повністю закінчила планувати клумби і грядки і висаджувати розсаджувати рослинки. Цього року ще не дуже добре видно через загальний бардак (спробую на цьому тижні прибрати, але навіть самій собі не обіцятиму, може, через тиждень-два приберу) та занехаяну траву, якою заросла навіть “кам’яна річка” (їх тут так і називають – stone rivers, а призначення їхнє – відводити воду, яка стікає з вищих частин ділянки або вище розташованих сусідів) – Гермес обіцяє її за літо потихеньку розчистити. Ну та й насадженим мною рослинкам треба кому прижитися та розростися, кому прийти до тями від п’ятьох тижнів злив і граду та перепаду на спеку, яка врубилася наступного дня після останнього дощу: +27-35 у тіні, майже зрання.
учора знову випав град – удруге за тиждень.
вибив кілька помідорів, побив решту усього. Тільки квіти тримаються хоч якось. Настрій через цю погоду капосний і вкрай скандальний.
від часу останнього мого допису погода у Колорадо продовжує давати джазу: весь час дощить, чвари, грім, град (два чи три рази уже сипав). Замість традиційних колорадських мемасиків про травневу погоду, коли зранку +25, а вдень сніг, колорадці розважаються такими:
у певному сенсі така погода прекрасна, бо це вода у посохлі річки та озера та напівусохлі водосховища. Але це вкрай нетипова погода, і мене вона нервує тим, що усі мої троянди просто плавають у ставках води, бо місцевий глинозем пропустити усі ці потоки крізь себе не може. А таке обіцяють ще мінімум на тиждень-два. Біс із тим, що не виростут помідори. А от якщо загниють троянди, це буде сумно. Continue reading
у пошуках того, чим можна було б зайняти руки, надибала книжку “Scarves in the round. 25 knitted infinity scarves” (авторка – H. Walpole). Коул “Date night infinity loop” виявився просто ідеальним для цієї задачі. Нічого видатного: просто нескінченна (140 см) труба панчішним плетінням завширшки 21 см (тобто діяметром 42 см). Саме тому більше таке плести не буду. Зовсім нецікаво.
збиралася сьогодні писати про плетіння, але учора пішли із чоловіком полоти бур’ян попід парканом (поки HOA – асоціяція власників будинків – не прислала нам обурений лист), а потім я вирішила зайнятися пересаджуванням троянд.
минулої осені біля патіо – за парканчиком – посадила три штуки з тих, що влітку жили у горщиках. Проте з’ясувалося, що на тій частині ділянки дуже довго не розмерзається земля, довше, аніж на інших. Мене це занепокоїло, бо саме ці троянди найдовше оживали після зими. Гірше за них почувається лише троянда, по якій пострибала Сомбра.
із середи дощить – замість уже звичних мені травневих підзимків. У п’ятницю було щось страшне: попередження про торнадо, хмари сунули такі чорні, що о третій годині дня було темно, наче ввечері, ще й граду насипало. У нас ще звичайного – розміром із квасолину (і те на даху автівки залишилася ум’ятина), а люди з інших міст показували у садівничих спільнотах фотки… у кого з яйце куряче градини, у кого на цілу долоню. Добре, що я усе-таки сіла на руки та, не повіривши теплу, нічого практично не висаджувала: нічого й не постраждало. Бо навіть такий град, як у нас був, може розсаду побити добряче.
зате трохи поробила справ інших: почала вишивати останній набір “Леді”, закінчила один, ще осінній проєкт (зелений бактус – от він мене намучив, але то іншим разом), із залишків пряжі від нього сплела ще дві шапки та почала ще один “навчальний” проєкт-коул (навчальний, бо плету під час лекцій, аби легше було висиджувати). А головне – почала прати назбиране від початку року.
першими випрала ось ці шапки:
уже пару тижнів у думці писала пост – про те, як потихеньку росте розсада, потихеньку робляться садові справи.
від останнього посту навела більш-менш остаточний лад у квітнику (попід парканом): посадила розмарин – і старий, що зимував у мене у кабінеті, і маленький – та лаванду, що теж зиму жила у кабінеті, розчистила троянди, поставила другу грядку і навіть почала висаджувати у неї квіти. місцева білка (чи білки) уже навчилася користуватися грядками та, відштовхуючися від грядки, чіпляється передніми лапками за годівничку та тирить пташиний харч.
на світлині у цій грядці уже сидять чорнобривці Jolly Jester – єдині пророслі. Із трьох троянд у цьому квітникові, напевно, вижило дві; третя, відгороджена ґратцями, – поки не зрозуміло: наче стовбур при корінні зелений, але пагонів немає.
Коментарі