після блакитного реґлану вирішила спробувати надолужити план – і взялася за шкарпетки та зайців. Зайці ці (в ориґіналі – кролики) – із книжки C. Lapierre “Fabulous Felt. 30 Easy-to-sew Accessories and Decorations”, із якої багатенько усякого уже шила. Вигадала їх пошити хлопцям ще минулого року, навіть викроїла, але чомусь так і не умовила себе за них сісти. Але тепер от закінчила двох.
сьогодні буде довжелезний пост – трошки про усе підряд, але в основному про плетіння, бо нарешті сплела светр, який дуже давно хотіла, але який вийшов геть не таким, як мав бути.
основні новини: я склала письмовий тест на водійське посвідення. Чоловій знайшов, як можу зробити це вдома; два місяці сиділа над тестами та вчила правила – і склала у неділю з однією помилкою. Це перша новина – і дуже важлива. Тепер сідати за кермо, тепер уже по-серйозному. Думала, почати на цьому тижні, але чоловік приходив пізно і заморений, то почнемо або у суботу, або у неділю. Друге – чоловік (усе він!) купив і поставив мені Fallout 2 – гру, у яку гралася рік чи два у 2003-2005?? роках. Чомусь вона мені дуже запала у душу. І от тепер можу гратися у неї знову. Море задоволення. Але вона з’їдає час, який можна було б сидіти плести чи щось інше робити – і це проблема! По-третє, минулого понеділка нарешті умовила себе посіяти, хоч якось уже, ендеміки – якраз напередодні снігопаду. У сьогоднішній пост не пхатиму, бо буде не довжелезним, а просто нескінченним, наступного тижня напишу окремий пост. І останнє: на початку лютого абсолютно випадково відкрила для себе світ англомовних ютюб-каналів павучих – і провалилася у нього. Настільки, що тепер хочу сама робити щось подібне, але українською мовою. Подивилася україномовний ютюб – таке є, але не так багато, як англійською, що й зрозуміло. Тому ще один влоґ український простір витримає, то думаю про це. Під впливом відео про підсумки зробленого за 2023 р. та плани на 2024 р. сіла і написала власний план. Не так, як завжди суцільним полотном, у якому не стільки плани, скільки побажання, а із розбивкою по місяцях і з урахуванням необхідного. План на лютий я одразу ж провалила: так і не встигла пошити зайців-кроликів хлопцям – усе ще дуже не хотілося, чомусь було дуже складно тощо; не сіла за вишивку жодного разу і не пришила ґудзики на пальто дитині – із 4 пунктів виконала лише тільки один, про який далі і йтиметься.
від початку проєкт “блакитний реґлан” мав би бути светром під назвою “Simple Summer Tweed Top Down V-Neck“. Але усе пішло не так через, по-перше, моє бажання використати пряжу, куплену ще вдома, яка мені дуже-дуже подобалася, а по-друге (хоч насправді саме цей пункт мав би бути першим) – через мою нелюбов до повічкових описів. Проте, завдяки проблемам із цим светром (і під впливом павучих із ютюбу) я зрозуміла, що часто-густо, особливо якщо йдеться про складніші за шапку речі, має сенс дотримуватися описів, якщо я хочу мати саме таку, як на світлині, річ. А також дізнатися про якісь нові техніки/технології, до яких самостійно докопатися значно складніше. Хоча із цього проєкту я вийшла із дуже цікавим досвідом, якого б не отримала, якби йшла крок за кроком за описом.
на час відважної борні із регланом, що триває уже майже місяць, відклала усі інші проєкти, тому у цьому дописі дозбираю зроблене 2023 року, але досі не показане.
найперше – це сукенка для моєї останньої шарнірної ляльки – UCanaan, 1/6 (12 дюймів, тобто приблизно 30 см). Намагалася згадати як плести безшовні сукні згору вниз із круглою ґесткою. За взірець взяла сукенку для Maisie the Frog із книжки L. Crowther “Knitted Animal Friends”.
сьогодні мене зненацька нагребло синдромом городників: раптово усвідомила, що сиджу на сайті магазину та вибираю насіння на цей рік – помідори, квіти… А на дворі тим часом снігу сантиметрів двадцять-двадцять п’ять, собаці майже по пузо.
наче й була відпустка, а наче й ні. Відбула навчання, посиділа кілька днів над тестами для підготовки до іспиту на водійські права – і все. А ще працювати хоч якось треба. Навіть шкарпетки не тішать. Лежить пара – півтори шкарпетки сплела, усе розпустила, зараз по другому колу, а руки не стоять – і все. Січень уже майже скінчився, а жодного проєкту, навіть малюсінького, не зроблено. Усе, що лежало, так і лежить. Спробую хоча б минулорічні шкарпетки записати.
загалом наплела із серпня 7 пар.
1. із цих трьох пар усе почалося. Базова модель, тільки не шкарпетки, а гольфи. Тому було складно зрозуміти, як плести на розширення литки. Викрутилася тим, що резинку плела шпицями більшого розміру, кількість вічок брала по базовій окружности стопи, без від’ємного напуску. П’ятка – dutch sock heel, дуже проста і дуже мені подобається.
напишу спочатку про шапки. Про них наче легше. Загалом з літа сплела хлопцям 6 шапок. Колір (кольоропередача??) не відповідає дійсности на жодному фото, на жаль. Треба розбиратися, як робити світлини так, аби колір було справжній видно.
1. модель – Diamond Jubilee Hat (із книжки D. Serviss “Knitted beanies and slouchy hats”).
перший день нового року – і я не знаю, куди себе прикласти. Дітей з ночівлі дитинчатиної порозбирали, справ нагальних немає, у відпустку пакуватимемося завтра.
порахувала кількість закінчених за рік проєктів – 39. Із них третина – проєкт “хлопці”. До переліку незакінчених проєктів додалося 5 (три шапки, один – три кролики-іграшки хлопцям, ґудзики на Ладине пальто). Незакінчених проєктів з 2022 року за рік поменшало: щось усе-таки доробила, щось повикреслювала; за вишивку-шиття не бралася взагалі. Тра за цей рік ще щось доробити. Плани на цей рік: светр або два собі; хлопцям; подругам – щось сплести, щось пошити; наплести капців для гостей; закінчити шити повстяну прикрасу “Snow” від Bucilla і, може, навіть взятися за ту, що на ці свята подарувала родина. Щось та й зроблю із того.
великий проєкт із плетіння хлопцям зусиллям волі зупинила: не розрахувала сили – напланувала стільки, що дай бже за два роки скінчити, а ще ж собі чогось хочеться… Одна закупівля пряжі для цього проєкту (тільки одна із кількох, ще й подруга посилку прислала):
щоб не забути – не загубити
1. Vanessa Gardner Nagel. Understanding Garden Design. The complete handbook for aspiring designers. Timber Press, c 2010.
2. Benjamin Vogt. Prairie Up. An introduction to natural garden design. Uni of Illinois Press, c 2023
3. Native Plant Revegetation Guide for Colorado…..best book ever and help you to understand elevation, soil composition, region and micro climate
останні кілька місяців у мене зайняті шапками та шкарпетками для наших на передку. Пальці так звикли до тоненької пряжі та тоненьких шпиць, що шпиці у 4-5 мм здаються дровеняками. Менше з тим. Зараз викладу залишки зробленого просто так і уже показуватиму шкарпетки.
по-перше, вишила останній набір будиночків “Леді”. Він мав би бути теремком, але я прибрала півника та трохи поміняла кольори візерунку, і тепер це просто хатинка. Подібних і в Україні повно.
знову тривала перерва – і знову важко писати. Літо було важке, до відпустки наче повзком повзла. А усю відпустку плела, плела, плела – шкарпетки, шапку, таке. Зараз, проте, викладу давніші шапки, ще навесні закінчені.
усі шапки у цій “колекцї” сплетені із італійської, по-моєму, пряжі: borgo’ de Pazzi – Kuki (50 г х 110 м). Особливістю цієї пряжі є волокна, додані до основного компоненту, шерсті (65%): китайська кропива “рамі” – 20% та конопля – 15%. Пряжа здається повітряно ніжною та легкою (але під час плетіння з неї доводиться вибирати відверто деревні волокна). Спиці – 6.5 мм, панчішне плетіння – 1.8 вічка на 1 см. Коли плела з неї вперше, вона мені не сподобалася саме завдяки оцій своїй “легкости”. А тепер отримала задоволення. Думаю, з неї міг би бути приємний светр, який-небудь простий реглан. Трошки виплету своїх поточних запасів – і куплю ще трохи цієї.
мої “базові” шапки, на флісовій білій підкладці. Одну з них, по-моєму, з помпонами, залишила собі. Ляльці теж перепала така шапочка, із залишків.
© 2025 Скарби босоркані
Theme by Anders Noren — Up ↑
Коментарі