минулий тиждень минув у нервах, чи буде знову град, чи не буде, у підготовці до святкування Дня Конституції (у нас уперше від часу переїзду мусила бути така кількість українців) – і наодинці. Чоловік повіз дитину у Сан-Дієго (Каліфорнія) – на океан та у тамтешній зоопарк. Перший день весь час смикалася, що уже час те або те робити по хаті, а потім троха звикла. А на цьому запускаю новий робочий розклад, із повним вихідним у середу, а не вівторок. Субота поки що лишається робочою. Садочок мій більш-менш живий, щось навіть квітнути починає. Кілька помідорів (по-моєму, українські сорти – забула, що куди навстромляла) і баклажанів усе-таки помирає. Але я намагаюся не засмучуватися – і сьогодні докидаю у ту грядку квіткового насіння. Поза цим, на тому тижні я нарешті добила зелений бактус і тепер викладаю усю “колекцію”.

першим покажу власне бактус. Змучив він мене страшенно просто, бо я його переплітала чотири рази: один раз обрізала неправильно – і не змогла переплести; другий раз взяла не ті спиці – і виходило біс зна що; утретє сплела три чверті – і з’ясувала, що у мене дві різних пряжі, причому обгортку однієї я навіть встигла викинути! На фото видно різницю у кольорі (товщина теж була різною).

результат же ж мучінь такий:

колір добре вхопити не вийшло. На світлинах він чомусь якийсь сизий, а насправді – густий темний зелений (із шапками та сама біда, тільки на одній світлині більш-менш правильний). Бактус вийшов здоровезний: 54 см у найширшій частині на 203 см.  А ще вигадала таке: він двосторонній.

геконів вигадала та зробила дитина. Я тільки пришивала.

пряжа: I love this yarn (325 м х 200 г; 100% акрил, колір – темнооливковий, №130; можна прати у машинці, але сушити все одно краще розклавши на пласкій поверхні). Спиці – 5 мм. Щільність плетіння: 10 см = 18 в, 1 см = 1.8 в. хустковим плетінням.

із цієї ж пряжі сплела ще дві шапки:

перша (ближча) – модель “Eleganza” із книжки Iris Schreier “One + one hats. 30 projects from just two skeins). Ось інші ракурси:

на цій світлині краще видно білу пряжу, із блискітками: Alize Abiye (410 м х 100 г; 80% акрил, 10% полієстер, 5% блискітки, 5% металік; колір – №1). На загал у цій шапці, окрім пряжі з блискітками, нічого особливо: за принципом звичайного берету. Розмір – 50-56 см.

друга шапка – це модель “The Goody Bag hat“, розроблена Cheryl Oberle:

ця світлина єдина, на якій непогано видно справжній колір пряжі:

розмір шапки – 50-56 см.

як плестиму наступного разу, зроблю вужчою нижню частину шапки (у мене вона 13.5 см, а 8-10 см вистачить із головою). Поки плела цю шапку, розібралася із двома новими для мене прийомами. По-перше, виявляється, хусткове плетіння по колу – це ряд лицьовими – ряд виворітними. Коли отак пишеш, то наче й очевидно. А мене це здивувало. По-друге, розібралася із одним із методів запобігання “сходинці” при переході з ряду у ряд. Я використовувала такий: ряд лицьовими, ряд виворітними, 3-ій ряд – зняти 1 вічко, пряжа спереду, лицьові до кінця, 4-ий ряд виворітними. У результаті виходить отаке охайне шво:

також я вивчила метод “трьох ліктів” для “довгохвостого” набирання вічок (це той стандартний, базовий спосіб, який, по-моєму, у всіх наших книжках про плетіння, коли вічка набираються з кінця нитки, а не з клубка): якщо пряжа не є дуже тоненькою і не є дуже грубою, можна відкласти по одному “ліктю” на кожні 30 вічок – і цього буде досить. Я пробувала – спрацювало.

ну то й усе на сьогодні.