із середи дощить – замість уже звичних мені травневих підзимків. У п’ятницю було щось страшне: попередження про торнадо, хмари сунули такі чорні, що о третій годині дня було темно, наче ввечері, ще й граду насипало. У нас ще звичайного – розміром із квасолину (і те на даху автівки залишилася ум’ятина), а люди з інших міст показували у садівничих спільнотах фотки… у кого з яйце куряче градини, у кого на цілу долоню. Добре, що я усе-таки сіла на руки та, не повіривши теплу, нічого практично не висаджувала: нічого й не постраждало. Бо навіть такий град, як у нас був, може розсаду побити добряче.

зате трохи поробила справ інших: почала вишивати останній набір “Леді”, закінчила один, ще осінній проєкт (зелений бактус – от він мене намучив, але то іншим разом), із залишків пряжі від нього сплела ще дві шапки та почала ще один “навчальний” проєкт-коул (навчальний, бо плету під час лекцій, аби легше було висиджувати). А головне – почала прати назбиране від початку року.

першими випрала ось ці шапки:

шапка стандартної, круглої форми на основі моделі “Wildflower fields beanie” (J. Serviss. Knockout Hats and hoods. 30 engaging designs for beanies, tams, slouches, and more), на голову середнього розміру, 50-54 см. Друга шапочка – “базової”, моєї улюбленої, форми – візерунок із цієї ж моделі: добивала пряжу (терпіти не можу залишки: і викинути не можу, і що робити із ними не знаю), тому вона маленька, скоріше на дитину, 48-50 см.

пряжа: Yarn Bee “Fireplace Comfort”; 70% акрилу, 30% шерсті (ручне прання); 150 г х 210 м; колір – Splash of Color (#07). Спиці – 5 мм. Зразор панчішним плетінням: 10 см = 18.5 вічок. Щоправда, тіло “базової” шапочки плела спицями 5.5 мм: не знала, чи вистачить пряжі, чи ні (мала тільки 1 міток, а докупити не змогла: зняли з виробництва). Пряжа мені сподобалася, і кольоровою гамою – я б ще купила щось цієї лінійки, – і на дотик. Часто-густо пряжі із високим вмістом акрилу аж риплять під час плетіння, а ця м’якенька під пальцями.

окрім цих шапок, випрала та виклала сушитися два коула. Для одного використала свій новий килимок для блокування:

підгледіла його у фб-спільноті, присвячений плетінню, і вирішила спробувати, бо набридло сушити речі на підлозі. Блокування на цьому килимкові має такий вигляд:

поки що мені сподобалося: легко вирівнювати, шпильки добре входять у самий килимок і добре тримаються у ньому, бо він грубий. Але мені важливо, чи зручно на ньому буде блокувати більші речі, як-от светри. Тому треба починати плести светр!

ще сьогодні хотілося поділитися неочікуваною знахідкою. Хочеться сплести ще один плед, тому замовляю у бібліотеці різні книжки із пледами, шукаю щось не дуже складне, але й досить елеґантне. Гортаючи одну із книжок, наштовхнулася на таке:

ото була несподіванка! Книжка – “Comfort knitting & crochet afghans. More than 50 beautiful, affordable designs featuring Berocco’s Comfort yarn”. Іноді Україна знаходиться там, де й не чекав. Хочеться, щоб таких приємних сюрпризів було більше.