усе ще сиджу над новорічними подарунками. Учора закінчила вишитий подарунок, технічно найскладніший з усіх, що поки що приготувала. За часів жж прихильниці вишивки хрестиком називали такі штучки “зіґуґу”. Що це слово значить і чи воно  взагалі справжнє, не маю ані найменшого уявлення. Але тоді мені дуже подобалося і вишивати їх, і збирати. Причому збирати навіть більше, аніж вишивати, бо там вже можливо робити щось геть своє, не схоже на те, що роблять інші (бо ж вишивка за схемами – то вишивка за схемами, не розженешся із творчістю).

схему знайшла десь на пінтересті. По-моєму, це перемальований під вишивку хрестиком візерунок для “бабциного квадрату” (для гачкування), але можу й помилятися.

канва – Цвайґарт, по-моєму, 16. Уся вишивка металіком (залишки мільйон років тому купленої “Гамми”, срібний – ДМС Е168, золотий – ДМС Е677, Precious metal effects). Бісер, напевно, чеський, але не знаю, ще зі старих моїх запасів. Намистини – скло. Вічко – сталевий ланцюжок.

інший невеличкий подарунок – листівка. Дуже простенька, непретензійна, кріхітні вишиті вставки.

набір зі старих запасів, молдовської фірми Luca-S (F-16). У мене лежить ще одна листівка з цієї серії, чекає на свій зоряний час…

останнє з вишитого хрестиком, що доробила цього року, – мільйон років тому вишитий гольник від Ріолісу (боже-боже, навіть писати встидно, що у хаті є щось, хоч якось пов’язане із Росією…). Вишити його вишила, а зібрати руки не доходили. Нарешті зібрала – хотіла подарувати тій дівчинці, якій коул сплела.

проте мені дуже не сподобався результат. То й пішов цей гольник у мій рукодільний архів. Хай тепер там лежить. Набір “Ріоліс – Сотвори сама”, №1039, вишивка шерстю (акрил).