учора закінчила проєкт, що ним мучилася із листопада минулого року:

це перша ітерація того, що мусило мати такий вигляд:

а мало зрештою такий от, довжелезний та неоковирний результат, хоч Гермес чесно приміряв ці капчики:

як таке сталося з урахуванням примірок – не розумію. Можливо, тоді я так уже утомилася і від шкарпеток, і від плетіння, і від цієї пряжі, і взагалі від усього, що забракло якихось ресурсів побачити, що роблю щось не те. Але зрештою усе-таки побачила. Засмутилася, бо встигла добити 2.5 пари. Зламалася – і кинула. На початку цього року розплела. І поклала. Не було бажання за них наново братися. Але у березні умовила себе. На першу шкарпетку пішло, не знаю, пару тижнів, напевно: плела, потім розплітала, скорочувала, знову плела. Ніяк не виходило підібрати довжину прямокутної коричневої панелі, від якої танцює, власне, решта розрахунків. Зрештою здолала:

як на мене, то вигляд саме такий, як в ориґіналі. До речі! Модель називається “Add-a-booties” із книжки “Knit One Knit All. Elizabeth Zimmermann’s garter stitch design”. Це збірка начерків Зіммерманн, які не увійшли в інші книжки, підготовлена її донькою. Усі моделі відтестовані іншими “павучихами” за розширенішими описами, зробленими на основі тих самих начерків. Спокусилася я на них саме через затишний вигляд, хоч насправді терпіти не можу хусткове плетіння.

уся трійця, дві пари ще мокрі – настільки хотілося ознаменувати завершення!

на загал, моделлю я не задоволена. Дивна конструкція: вічка набираються на provisional cast on, а потім доплітається холоша. Для чого так – не зрозуміло. Підошвою іде шво, причому починається зібганням вічок на подушечці пальців і посередині, на п’яті, таке ж зібгання, по самій п’яті теж шво. Чоловік каже, що ходити має бути у принципі ок (спати тим паче), але у мене сумніви.

першу пару робила із provisional cast on (знайшла дуже гарне відео із набором за помогою гачка: легко та швидко). Закривала холошу-“резинку” технікою simple stretchy bind-off.  Другу та третю – уже набирала холошу, методом double start cast on: варіяція “довгохвостого”, дуже сподобався, дійсно добре тягнеться. Обрахунки повністю мої власні, під пряжу, яка у мене уже була.

пряжа: Briggs & Little Taffy (80% шерсть, 20% нейлон; 113 г х 196 м; red mix, blue mix, cocoa). Шпиці – 5 мм. Зразок (хусткове плетіння): 1 см = 2.4 в. Від кольору “какао” залишилося 8 грамів (гігієнічка для порівняння розміру міточка) – гру у yarn chicken я виграла:

ну… всьо!