минулого року Маша прислала мені пакет пряжі – 7 (чи 8???) мітків бежевої Brunswick pomfret mark II, і ще трохи різної, зеленої та червоної, – із проханням наплести військовим шкарпеток. Торік я не встигла – і пряжа лежала – муляла мені руки та совість. Узимку сіла, роздивилася, що воно. Пряжа Brunswick, схоже, “вінтажна” – знята із виробництва та ніде її немає. Чиста шерсть, досить тоненька (57 г х 170 м). Я покрутилася і спитала, чи буде ок, якщо наплету із неї шапок, а не шкарпетки (і, до речі, це було хороше рішення: у мітках є розриви, чим спричинені – не знаю).

довго вибирала модель, бо щось геть просте уже й не хочеться, але й складне теж, бо шапки будуть одноразові: шерсть не оброблена (супервош), тобто дай бже щоб сезон протрималася (це якщо не прати…). Перша модель – Elwah Hat (attic yarns).

в ориґіналі значно грубша пряжа, але модель легко переобраховується. Інша зміна: низ шапки зробила дуже широким, аби можна було загортати для утеплення. Один варіянт шапки із “резинкою” (ну блін!) 2 х 2, друга – 1х1 half twisted rib (треба шукати якийсь довідник/підручник українською мовою, бо не маю ані найменшого уявлення, як це все українською).

зелена пряжа – мої залишки, з торішніх шапок: Quaker Hill – Plymouth yarn (50% highland wool, 50% alpaca; 100 г х 298 ярдів, колір №10 – hunter). Лишалося два клубочки десь по 24 г, витратила повністю.

щільність: шпиці 3 мм, 20 см = 51.5 в.

техніки, які випробовувала: jogless stripes in the round (варіянт із накидом нового кольору) та german short row для зміни напрямку плетіння після переходу від низу шапки до основної частини із візерунком.