лялькам моїм цього року не дуже пощастило: у січні встигла сплести 1 літню сукню на 18-дюймову ляльку. У нашому домогосподарстві їх кілька, Ладі дуже подобалися. Спочатку, десь по приїзді сюди, купили бюджетну ляльку “Our Generation”. А згодом Лада назбирала грошей і купила собі American Girl – під індивідуальне замовлення (те, що тут називають індивідуальним: можна вибрати колір волосся та очей, поставити ластовинки – і це, вважай, усе). Улітку вона її усе-таки відклала – і я забрала її собі, бо щось шкода стало (Лада намагалася зробити її схожою на себе) замість OG.

Особисто я особливої різниці у якости цих двох брендів не бачу. Обидві зроблені на манер старовинних ляльок із порцеляновими головами, руками та ногами і тканинним тулубом. Лишень замість порцеляни маємо пластик. У АG краще волосся, та то й все, напевно. Але АG – чомусь просто культова лялька, із величезними магазинами, цілою індустрією інд.пошиву одягу на них тощо. Я б ще зрозуміла, якби вони шарнірними були. Але ж ні. Ну то таке.

сукня №1:
Summertime Susie (із книжки “Fun-to-knit Doll Clothes”), пряжа – LionBrand Mandala Ombre (#205; 100% акрил, 150 г х 315 м). Спиці наче 4 мм. Записи якісь плутані 🙂

на цих світлинах, до речі, OG. А наступна сукня – то вже AG. Знайдіть три відмінности 🙂

сукня №2:
сплетена уже восени, за мотивами сукні-фартуха “Nici’s pinafore dress” (авторка – Sylvie Scheuren). Знайшла цю сукенку на рейвелрі, але опису там немає уже, на жаль, бо у мене вийшло щось геть інше. Мене все влаштовує, але мусило б бути не те.

плетена із залишків, етикетки не лишилося (чомусь коли тільки починала плести, технологічних записів не робила взагалі). Думаю, має би бути шерстю, але хто зна…

у найближчих планах у мене ще одна сукенка. Але поки що я не впевнена, що встигну до кінця року. Ще подаруночки сусідам не зшиті 🙂