Month: October 2022

“Виноград Бесарабії” від “Леді” – єдина вишивка від початку року. Вишивці потребно більше уваги та зосередженості, аніж повстяним поробкам і плетінню спицями (якщо без візерунків і по колу). Тому із нею зараз найважче. Але під час літньої відпустки з’явилося відчуття “от зараз можу”.

хатки від “Леді” мені дуже подобаються. Вони якісь затишні і приємні в роботі, ідуть легко і швидко (хоч я дуже повільно вишиваю). Я їх навіть на синхронах вишивала. У “Винограді” на відміну від тих, що вишивала раніше, є французький вузлик – квіти у віконцях.

у запасах лишилося ще дві хатки. Шкода, що нового у магазинах нічого немає. Принаймні, я не бачу, і дуже давно: ще як вдома були шукала. Ну таке. Стільки ще усього лежить – і не вишити уже усе, напевно…

життя – така дивна штука. Живеш – і здається: ну важко ж, так важко. А потім вдома починається війна, і питання про те, чи було важко раніше, якось уже і не стоїть. Бо життя тепер є до і після. До і після Майдану. До і після першої активної фази війни. До і після 24 лютого.

мій лютий закінчився у кінці травня: десь тоді я зрозуміла, де моє місце в екосистемі війни. Але рукоділля повернулося тільки всередині літа, і те скоріше від перевтоми. Тоді я плела, і плела, і плела червоний плед, який розчала ще того року, бо над ним взагалі думати не треба: усе обраховано, пряжі вдостати, тільки спицями ворушити. А тепер є трошки ресурсу на щось інше.

захотілося щось простеньке та швидке дитині зробити. Вийшли такі піврукавички:

Continue reading