від початку року збираюся сісти щось написати. Але спочатку у нас завелося цуценя.

а тепер у мене уже тиждень болять зуби після мінімального стоматологічного втручання (бідося я, бідося). Але завтра йти до лікаря на перевірку, тому візьму і покажу ще один подарунок, сплетений дочці на її прохання на день народження.

на це щастя у мене пішло 4 місяці життя. Плащ (якось дивно називати плащем плетену штуку, але якось інше слово не підбирається) майже на повний зріст дитини, 120 см, розкрил по пелені – майже три метри. Плетений із чистопородного американського акрилу (I Love This Yarn, 142 г х 230 м) спицями 4 мм. На загал акрил я не дуже люблю: шкідливий для довкілля, парний, рипить на спицях. Але цей виявився дуже приємним на доторк, м’яким і ніжним. Підбивка з флісу (цей принаймні начебто із вживаних пластикових пляшок роблять). Із нею довелося помучитися, і все одно вийшло із проблемами: не вийшло правильно обрахувати розширення по плечах, навіть із допомогою чоловіка. Тому дошивала (в останні два дні перед уродинами), аби вже дошити і щоб хоча б те, що зовсім видно, мало нормальний вигляд. От капюшон гарно вийшов, ним задоволена дуже.

Підвіску-сову на капюшон вибирали удвох із чоловіком. А от гаплики знайшла сама. Стрічка потрібна тільки для краси та підстраховки.
А до Йольських свят до того плаща сплела ще муфту (на усе це щастя разом із муфтою пішло приблизно 15 мотків пряжі, на 12 зламалася записувати). Напевно, варто було зробити трохи меншою, але уже така. Тепла-тепла: підбивка у три шари флісу.

дитя у цьому схожа на гобіта: маленька та затишна. Дуже сподіваюся, що хоч трохи носитиме, заки виросте.