за цей тиждень стала значно краще почуватися, хоча рот, повний ниток, – це дивно, та й сміятися усе ще трохи боляче. Зате у мене пробився перший росточок їстівного гібіскусу (Hibiscus sabdariffa), і ще один пробивається. Ніяк не можу вирішити, чи вирощувати один чи два. Два краще, звичайно, але у мене кабінет малкуватий для цього: їх за пару років треба буде у дуже великі горщики пересаджувати. Ох, ці рішення…
ще одне рішення, яке виношувала останні кілька тижнів, – чи продовжувати вести цей блоґ, чи продовжувати щось писати у фб. І там розмова у порожнечу – із вподобайками підтримувати діялог складно,- і тут (а тут іще й вподобайок немає). Помітила, як викладаю посилання на ці свої пости, то майже ніхто й вподобайок не ставить, значить – і не ходять сюди читати. Але потім подумала, що цей блоґ для мене важливий як архів. На компі збираю фото, але вони там лишаються просто фото, без історії, без якихось деталей на кшталт книжки, у якій знайдений дизайн, або розміру спиць… Хай буде.
а із власне рукодільного покажу сьогодні дві невеличкі надібочки, зроблені на новорічні свята дитині, знов-таки на її прохання. Обидві за книжкою “70+ Felted and Plain Wool Designs for You and Your Home” (авторка – Tone Rørseth; принаймні я думаю, що автор_ки, а перевіряти ліньки). Мені дуже подобається, як вийшли обидві – дуже охайні та ловкі. Шкода, що дочка, попросивши їх, використала їх пару разів, та й кинула десь.
Коментарі