вихідні так швидко закінчуються – не встигаю озирнутися. Вдих-видих – і вже немає. Не встигаю навіть сісти подумати, що хочеться далі робити, поки плед підвис. Перечитувала свій перелік ідей – ніщо зараз не чіпляє. Керсетка та сорочка дуже багато зусить вимагають, багато навичок, яких у мене немає, а на вдумливе вивчення нового немає часу. Перебирала набори для вишивки хрестиком – нічого не хочеться. Кілька взяла, розпакувала – і відклала.
підвиснувши у цьому рукодільному чистиліщі, вирішила переробити пелену до минулорічного светрика Mothed, бо вона мені ще тоді не сподобалася: і довгувато, і якось стягнено, і не в стилі светру. Розплела, вкоротила – закінчила і-кордом. Наче значно краще. Тільки помітила, що пряжа позакочувалася, наче й вдягала його лише кілька разів, а вже весь виворіт полотна дрібними галками взявся.
Коментарі