Azel та Mothed

обіцяла була светри показати. Здається, наче днями, а насправді, виявляється, місяць минув. То виправляюся.

перший светр, насилу закінчений у карантині, – Azel Pullover для дитини. Доплела його насправді ще до початку цих всіх подій, але ми із дитиною ніяк ґудзики до нього підібрати не могли. Спочатку замовили великі (десь 5 см у діаметрі) світлі дерев’яні, а вони чомусь не лягли. Потім дитина вибрала дерев’яні ж, але темно-червоні, у формі сердечка, але ми не змогли купити потрібну кількість. Вибрали ті, що я вже пришила, але на той момент розпочався карантин, і у Штатах рукодільні магазини паралізувало (маленькі позакривали, великі дійсно паралізувало через обсяг замовлень, до яких вони не дуже-то й готові, як виявилося, були). То купили необхідну кількість з третьої спроби, і пішло на це місяця півтора. Але зусилля, мені здається, були того варті.

за описом светр мав би бути трохи коротшим і ширшим, але дитина попросила зробити його довшим і вужчим. Пряжа – YarnArt Alpine Alpaca (колір – 437). Дуже люблю цю пряжу, з неї шапки виходять добрі – м’які та теплі.

а собі під час карантину сплела светр Mothed (поїдений міллю). Дуже сподобався ефект на рукавах. Заради нього власне і взялася. Проте пряжа у мене була геть інша, аніж в описі (знайшла у запасах Vita Luster Wool, колір – 3384), тому мусила повністю переобраховувати. Це мій перший реглан, плетений зверху вниз, переробила його тричі, поки поцілила у регланну лінію. Рукави широкі, бо так хотілося. Низ зробила не такий, як в описі, бо зрозуміла, що мені зовсім не подобається, коли край закручується. Але тепер дивлюся на фото – і думаю, що треба його на пару сантиметрів вкоротити. Але почекаю зими, побачу, як носитиметься. Тоді й вирішу, чи вкорочувати, чи ні.