обіцяла була светри показати. Здається, наче днями, а насправді, виявляється, місяць минув. То виправляюся.

перший светр, насилу закінчений у карантині, – Azel Pullover для дитини. Доплела його насправді ще до початку цих всіх подій, але ми із дитиною ніяк ґудзики до нього підібрати не могли. Спочатку замовили великі (десь 5 см у діаметрі) світлі дерев’яні, а вони чомусь не лягли. Потім дитина вибрала дерев’яні ж, але темно-червоні, у формі сердечка, але ми не змогли купити потрібну кількість. Вибрали ті, що я вже пришила, але на той момент розпочався карантин, і у Штатах рукодільні магазини паралізувало (маленькі позакривали, великі дійсно паралізувало через обсяг замовлень, до яких вони не дуже-то й готові, як виявилося, були). То купили необхідну кількість з третьої спроби, і пішло на це місяця півтора. Але зусилля, мені здається, були того варті.

Continue reading